ЛЕГЕНДА ОДНІЄЇ САДИБИ (2) - Druckversion +- Sonett-Forum (https://sonett-archiv.com/forum) +-- Forum: Sonett-Archiv (https://sonett-archiv.com/forum/forumdisplay.php?fid=126) +--- Forum: Sonette aus slawischen Sprachen (https://sonett-archiv.com/forum/forumdisplay.php?fid=396) +---- Forum: Ukrainische Sonette (https://sonett-archiv.com/forum/forumdisplay.php?fid=1133) +----- Forum: Микола Зеров / Mykola Zerov (https://sonett-archiv.com/forum/forumdisplay.php?fid=1252) +----- Thema: ЛЕГЕНДА ОДНІЄЇ САДИБИ (2) (/showthread.php?tid=23415) |
ЛЕГЕНДА ОДНІЄЇ САДИБИ (2) - ZaunköniG - 03.01.2016 ЛЕГЕНДА ОДНІЄЇ САДИБИ С.Лагерлеф І Скрипаль і крамар із метких селян Купив маєток, озеро і рудні, І білий дім в околиці безлюдній На острові зарослім — Мункгюттан. Минули роки. Предківський талан Украй розвіяли суворі будні, І фру Турботи подихи облудні Діткнулись саду і густих альтан. Тоді, щоб одвернуть руїну й поруб, Нащадок взявся за крамарський короб, Пішов, як дід, по селах і лісах. Та як погамувати фру Турботу? Хто божевільним вздрів родинний дах, Чи є тому надія повороту? 10.02.1932 ІІ Так! Бо не вік на водах темний лід, А в домі кажани єдині гості: Встає з могили в загадковій млості Зоряноока молода Інгрід. Подяка в серці залишає слід, Мов полозки на крижанім помості… О ви, чуття самовіддані й прості, Як красите ви бідний людський рід! Ви безум розірвали на лахміття. Ліс перед вами схилить верховіття І себелюбство згине, як туман. Що горе? Втіхи тимчасова маска! І процвіте спустілий Мюнкгюттан, Мов ця далекарлійська тепла казка. 11.02.1932 |